Що таке телемедицина Верховна Рада ухвалила в цілому як закон медреформу для сільської місцевості, запровадивши, серед іншого, телемедицину. У мережі здійнялася хвиля незрозумілого троллінгу – мовляв, сама Уляна Супрун тепер лікуватиме через телевізор. Таке можуть писати невігласи: вони не розуміють, що з появою смартфонів та веб-камер телемедицина вже давно стала усталеною практикою у медиків. Закон потрібен, адже питання запровадження телемедицини в селах і обладнання амбулаторій швидкісним інтернетом на часі.
З розповсюдженням смартфонів і веб-камер телемедицина — вже давно усталена практика у професійному медичному середовищі в Україні. Вона дає багато додаткових можливостей, яких ми не мали до появи ґаджетів. До прикладу, пацієнт може відправити лікареві результати аналізів у месенджері та йому не потрібно їхати, сидіти в черзі аби почути, що просто треба здати аналізи повторно через місяць. Як практикуючий лікар, я щодня отримую від пацієнтів десятки результатів їхніх аналізів і даю на їх підставі рекомендації.
Телемедицина – це можливість і для лікарів отримувати консультації досвідчених колег, які часто є єдиними фахівцями з певних патологій. Тепер до них не потрібно приїжджати: можна поспілкуватися в режимі веб-семінарів, веб-консультацій. У їх межах фахівець може дати висновки щодо того, чи потрібна операція твоєму пацієнтові. Дуже часто це надзвичайно цінно, особливо в ситуаціях, коли йдеться про хронічні патології, які не потребують негайного втручання.
У лікарні «Охматдит» навіть є спеціальна кімната, до якої запрошують провідних фахівців, лікарів, які зв’язуються із областями і консультують колег по складних пацієнтах. Це вже усталена практика. Для чого потрібна взагалі така кімната при сучасних технічних можливостях, коли такий зв’язок можна організувати з будь-якої точки, де є інтернет, то вже інше питання. Тим не менш, це є і також є прикладом телемедицини.
Новини за темою: Порошенко закликав Кабмін негайно розпочати реалізацію закону про телемедицину в селі
У нас, лікарів, є свої закриті групи в месенджерах. Ми спілкуємось і консультуємось одне з одним щодо лікування пацієнтів. Там можна написати: слухайте, у мене є такий випадок, він має такий перебіг, хто мав справу, який має досвід? Отримаєш відповідь. Це і змога писати колегам за кордон. Так само, до речі, й пацієнти зв’язуються з колегами за кордоном. Нещодавно батьки однієї дитини, яка в нас проходить лікування, направили запитання лікареві у Францію, як бути в їхній ситуації: чи потрібна негайна операція? Колега запросив данні МРТ, бронхоскопії і на основі цього сказав їм: я не раджу оперувати, раджу, хай дитина підросте.
