Чи варто Україні запроваджувати електронне голосування та які є ризики

334
0
ПОДЕЛИТЬСЯ

Опитування у Дії можуть стати передумовою для запуску системи електронного голосування в Україні. Де у світі проводять цифрові вибору і в чому їхня небезпека читайте на Факти ICTV
Під час Diia Summit президент Володимир Зеленський анонсував запуск опитувань у застосунку Дія. Спершу вони стосуватимуться, власне, самого додатку, але згодом їхні функції розширяться. Наприкінці 2021 року глава держави навіть заявляв про опрацювання питання онлайн-голосування. Та чи можна вже говорити про готовність України до такого кроку? Ідея проводити опитування не щось нове для президента Зеленського. Одна з його передвиборчих обіцянок – збільшення народовладдя, тобто участі народу в ухваленні рішень. Багато хто вважав, що реалізують цю ідею за допомогою ухвалення закону Про всеукраїнський референдум. Читайте Пенсійна реформа і місцевий референдум: Стефанчук озвучив пріоритети роботи Ради в 2022 році Але після Diia Summit складається враження, що в Офісі президента вирішили піти далі і запустити опитування, які в майбутньому стосуватимуться не лише застосунку Дія, а й діяльності влади. Політолог Олександр Антонюк вважає, що розширення взаємодії громадян та держави через Дію – хороша ініціатива, але потрібно знати, де зупинитися. Проте далеко не всім подобається ця ідея. Перше, про що почали говорити, – це безпека та об’єктивність таких даних. Експерт із кібербезпеки Віталій Якушев вважає, що найбільша проблема таких опитувань – достовірність результатів. Про об’єктивність таких опитувань згадує й голова Комітету виборців України Олексій Кошель. На його думку, влада може замовляти опитування на теми, які її цікавлять. Та вбачають у цифровому народовладді й можливість запровадження голосування онлайн. Особливо після звернення президента до Верховної Ради, під час якого він згадував електронне голосування. І хоча ця ідея не нова, майже в жодній країні вона не прижилася. З появою інтернету ідею використовувати онлайн-платформи для голосування на виборах розглядали десятки країн світу. Вважається, що найбільше у цьому питанні просунулася Естонія. Вона розпочала впровадження онлайн-голосування у 2005 році, у 2007-му вже використовувала технологію на рівні національних виборів. Відтоді їхня популярність стабільно зростала, і на парламентських виборах 2019 року вже понад 43% голосів віддали онлайн. Крім того, така технологія давала можливість зекономити на проведенні голосування. Водночас країна не відмовилася від паперової форми голосування. І хоча в Україні це дало б можливість залучити більше виборців, більш-менш позитивний досвід Естонії не є гарантією довіри. У Сполучених Штатах також використовують інтернет для голосування, але дуже опосередковано. Лише в окремих випадках виборцям дають можливість проголосувати онлайн, але далеко не всі штати. Найпоширенішою є можливість отримати бюлетень онлайн, заповнити його на комп’ютері та роздрукувати. В подальшому його відправляють поштою. Загалом близько 30 країн світу розглядали той чи інший вид е-голосування. Серед них Франція, Німеччина, Канада та Фінляндія. Але багато хто дійшов висновку, що ризики у цьому процесі набагато більші за переваги. Проблеми онлайн-голосування насамперед пов’язані з безпекою. Найперше, що потрібно зробити, – потурбуватися про ідентифікацію виборця, а також – щоб ніхто не міг голосувати за нього. В Естонії цю проблему вирішили за допомогою ID-карток, за якими виборці отримували доступ до бюлетеня. Та розвивалася ця система в Естонії ще до того, як кіберзагрози вийшли на новий рівень. За ці роки дослідникам вдалося знайти чимало вразливостей у захисті онлайн-системи голосування, за допомогою яких можна вплинути на результати виборів. І хоча за роки голосування жодного втручання не виявили, експерти рекомендували відмовитися щонайменше від передання заповнених бюлетенів онлайн. Якщо ж говорити про Дію, то там авторизація відбувається за допомогою відбитка пальця або паролю. Можна використати й технологію розпізнавання обличчя, але вона не підійде для такого важливого процесу, як вибори, вважає кандидат технічних наук, експерт з кібербезпеки Олексій Барановський. У Сполучених Штатах також доволі детально вивчали можливість проведення голосування за допомогою інтернету, особливо після початку пандемії Covid-19. Барановський також зазначає, що є багато чинників, що здатні вплинути на проведення голосування онлайн. Безпека – лише одна з причин, чому такі країни, як Франція, відмовляються від масштабного запровадження е-голосування. Кошель вважає, що й без загрози кібератак з’являться проблеми, які впливатимуть на об’єктивність голосування. Далеко не в усіх є смартфони та комп’ютери, щоб долучитися до е-голосування. Але можна використати онлайн-технології як доповнення до звичних нам виборів. Наприклад, якщо їх задіяти для голосування на арктичній станції Академік Вернадський або ж для відправлення результатів з дільниць до ЦВК. Та, на його думку, варто дублювати результати у паперовому вигляді, щоб у всіх охочих була можливість їх перевірити. “Класична” виборча система також не ідеальна, але наявність міжнародних спостерігачів дає можливість упевнитися у прозорості виборів. Читайте Можуть пройти сім партій: за кого готові голосувати українці на виборах до Ради А в країні, де в 2004 році боролися с фальсифікацією виборів, важко буде переконати громадян у їхній чесності без участі спостерігачів. Бити на сполох ще зарано, але доведеться ретельніше придивлятися до усіх кроків з цифровізації України. Прибрати зайву бюрократію – чудова ініціатива, яка в майбутньому може спростити не лише отримання документів, а й взаємодію громадян з народними депутатами. Та не можна допустити, щоб через це ми залишилися без прозорих виборів. Фото: Мінцифри