Росія використовує рекламу у Facebook задля поширення дезінформації в Україні. Основні теми шкідливих наративів стосуються війни, мобілізації і відносин України та її західних партнерів, визначили аналітики в Києві.
Російські спецслужби активно вдаються до поширення дезінформації та проведення інформаційно-психологічних операцій (ІПСО), використовуючи для цього усі доступні платформи. Одна з таких — соціальна мережа Facebook, в якій ключовим інструментом просування шкідливого контенту є реклама. Публічна політика Meta дозволяє практично будь-кому оперативно розмістити рекламне повідомлення у соцмережі й таргетувати його на потрібну аудиторію, і в умовах повномасштабної війни РФ проти України російська сторона активно користується цією можливістю. Такого висновку дійшли аналітики Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки (ЦСКІБ) і Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ), спільно дослідивши питання. Свої висновки представники центрів оприлюднили у вівторок, 30 квітня.Ключові теми для дезінформації
У поле зору аналітиків потрапив період з березня по листопад 2023 року. Розібравши масив повідомлень, вони виокремили 12 ключових тем, щодо яких найчастіше з’являлися рекламні повідомлення з дезінформацією.
У першу чергу це теми, пов’язані з фронтом — ситуація в зоні бойових дій, битва за Бахмут, наступ ЗСУ на півдні України, з мобілізацією, наприклад з твердженнями про несправедливість мобілізації, спекуляції на пов’язаних з нею страхах, та зі зброєю — нібито погана якість західних озброєнь, недостатня кількість зброї на фронті, неспроможність України виготовляти власну зброю. Також у повідомленнях прослідковувалася тема про західних партнерів України з твердженнями, спрямованими на формування антизахідних настроїв у аудиторії — їхня нібито недовіра до української влади, наратив про втручання західних країн у внутрішньополітичні справи та військове планування, затримка військової допомоги, зацікавленість Заходу у війні, тощо.
Теми щодо фронту, взаємодії з західними партнерами та мобілізації стали такими, що найчастіше фігурували в дезінформаційних повідомленнях, йдеться у звіті за підсумками дослідження.
Інші дезінформаційні повідомлення стосувалися корупції, влади в Україні, енергетики, зокрема у контексті аварійних відключень електроенергії, а також демографії та людських втрат, бідності в Україні, виплат грошової допомоги українцям.
