Нижня палата Конгресу США схвалила оборонний бюджет на 2025 рік. Однак цей документ не містить положення щодо продовження терміну дії закону про ленд-ліз для України, повідомила посолка в США Оксана Маркарова.
Після напруженого обговорення в середу, 11 грудня, Палата представників США — нижня палата Конгресу — проголосувала за ухвалення оборонного бюджету країни на 2025 рік. Проєкт передбачає рекордний бюджет у розмірі 895 мільярдів доларів, що означає збільшення оборонних видатків на один відсоток порівняно з 2024 роком.
На підтримку законопроєкту виступив 281 конгресмен, водночас 140 — проголосували проти. Серед них — 124 демократи і 16 республіканців. Наступного тижня документ має розглянути Сенат, очікується, що проєкт оборонного бюджету буде схвалений. Після цього його має підписати чинний президент США Джо Байден.
1800-сторінковий документ визначає фінансування діяльності міністерств оборони, енергетики, Держдепартаменту США, а також спецслужб і програм національної безпеки.
У 2025 році передбачається підвищення грошового забезпечення американських військовослужбовців на 14,5 відсотка для молодшого сержантського складу і 4,5 відсотка для інших службовців. Законопроєкт також передбачає виділення значної суми на утримання дітей і поліпшення житлових умов військовослужбовців.
Водночас на вимогу республіканців з документа виключили положення про підтримку гормональної терапії для трансгендерних дітей військовослужбовців, якщо ці медикаменти призводять до «стерилізації». Це викликало запеклі суперечки у Палаті представників.Посолка України в США: оборонний бюджет ухвалили без пункту про ленд-ліз
Водночас, як наголосила посолка України в США Оксана Маркарова, у законопроєкті відсутнє положення щодо продовження терміну дії закону про ленд-ліз для захисту демократії в Україні. «Посольство України в США активно адвокатувало його, однак законопроєкт, затверджений Палатою представників, не містив такого положення. У консолідованому тексті законопроєкту відповідне положення не включено. Посольство продовжує вести активну роботу по збереженню цього механізму», — написала вона у Facebook.
Окрім того, Маркарова зауважила, що фінансування на потреби Ukraine Security Assistance Initiative (USAI) на 2025 фінансовий рік було передбачене у минулорічному бюджеті у розмірі 300 мільйонів доларів.
Крім того, в законопроєкті міститься положення щодо продовження дії заборони на використання будь-яких грошей на дії, які б могли призвести до визнання суверенітету Росії над окупованими регіонами України, додала вона.

День сухопутних військ було встановлене указом президента України
12 грудня в Україні святкують День Сухопутних військ та вшановують пам’ять священномученика Олександра Єрусалимського
Свято встановили у 1997 році, щоб відзначити «заслуги Сухопутних військ України як найчисленнішого виду Збройних Сил України у забезпеченні обороноздатності держави».
Сухопутні війська – це моноліт механізованих, танкових, ракетних військ і артилерії, армійської авіації, частин і підрозділів протиповітряної оборони та спеціальних військ, який має фундаментальне значення у забезпеченні обороноздатності нашої держави.
Як найчисельніший вид та основа бойового потенціалу Збройних сил України, вони несуть найбільше навантаження і відіграють вирішальну роль під час виконання завдань операції Об’єднаних сил щодо забезпечення територіальної цілісності та недоторканності кордонів держави.Церковне свято
12 грудня в церковному календарі – день пам’яті священномученика Олександра Єрусалимського. Жив він у II столітті, був пастором та учнем Климента Олександрійського. В Єрусалимі Олександр вклонився святим місцям, після чого почав чути Господні одкровення.Що не можна робити 12 грудня
не варто фізично працювати
заборонено ворожити й лаятися
не можна носити старий одяг. Народні прикмети і традиції на 12 грудня
домашня худоба сама зайшла в стійло — чекайте на снігопад
гілки ялівцю зігнулися донизу — буде хуртовина
ранок похмурий — весна прийде рано
іній на деревах, а день похмурий — на Новий рік буде така ж погода.Цього дня народилися:
1884 рік — видатна українська та французька художниця з родини Бенуа-Лансере Зінаїда Серебрякова;
1924 рік — український літературознавець, професор Львівського університету Іван Денисюк;
1927 рік — український філософ, письменник, літературний критик, церковний діяч, в’язень радянських концтаборів Євген Сверстюк.Календар важливих подій в Україні:
1674 рік — у Києво-Печерській друкарні виходить перший короткий нарис історії України — «Синопсис»;
1818 рік — у Полтаві відкрили Інститут шляхетних панянок;
1990 рік — рішенням 14-ї сесії Міжурядового комітету ЮНЕСКО у Банфі (Канада) до списку Світової спадщини ЮНЕСКО вносять перший український об’єкт під назвою «Софійський собор у Києві та прилеглі монастирські будівлі, Києво-Печерська лавра»;
1991 рік — Верховна Рада України ухвалює закон, яким скасовує кримінальну відповідальність за добровільні гомосексуальні стосунки;
1991 рік — Незалежність України визнає Грузія.

Парламент Південної Кореї 7 грудня не набрав потрібної кількості голосів для імпічменту Юн Сок Йоля, однак планується повторне голосування 14 грудня
Президент Південної Кореї Юн Сок Йоль заявив, що буде «боротися до кінця» на тлі майбутнього розгляду його імпічменту через короткочасне запровадження воєнного стану.

«Я буду боротися до кінця. Незалежно від того, чи буде мені оголошено імпічмент, чи розпочнеться розслідування, я зустріну все це чесно», – сказав Юн у своєму телевізійному зверненні.
Президент Південної Кореї сказав, що відправка військ до Національної асамблеї під час воєнного стану не може бути прирівняна до заколоту. За його словами, він використав свої президентські повноваження, щоб оголосити воєнний стан «для захисту нації та нормалізації державних справ» проти опозиції, яка паралізувала уряд, назвавши це «високо вивіреним політичним рішенням», додає агентство Yonhap.
Перед цим зверненням лідер правлячої партії «Сила народу» Хан Дон Хун змінив свою попередню позицію щодо «упорядкованого відходу» Юна та висловив підтримку його імпічменту, закликавши законодавців своєї партії голосувати на основі власних «переконань».

Саме через позицію правлячої партії парламент не зміг оголосити імпічмент Юну 7 грудня. Чергове голосування відбудеться у суботу, 14 грудня.

Як пише Yonhap, також поліція здійснила чергову спробу рейду на президентську резиденцію Юна, через день після того, як аналогічна спроба була заблокована охоронцями.
Президент Південної Кореї Юн Сок Йоль 3 грудня оголосив в країні надзвичайний воєнний стан, назвавши опозицію «антидержавною силою» і заявивши, що він діє, щоб захистити країну від «загроз» з боку Північної Кореї, не надавши подробиць. Військові після цього заявили, що діяльність парламенту і політичних партій буде заборонена і здійснили спробу увійти до будівлі парламенту.
Після голосування в парламенті за резолюцію з вимогою скасувати воєнний стан військові залишили будівлю. Уночі 4 грудня за часом Сеула Юн Сок Йоль заявив про скасування воєнного стану, який був оголошений вперше з 1980 року.
Прокуратура розслідує звинувачення у державній зраді та зловживанні владою проти чинного президента Юн Сок Йола. На тлі розслідування йому заборонили виїзд з країни.

«Фрагменти, що впали, спричинили невелику пожежу, яку швидко загасили. Якихось серйозних пошкоджень будівля не зазнала»
У столиці Чечні місті Грозному дрон у ніч на 12 грудня атакував казарми спецполку поліції «Ахмат», заявив очільник російського регіону Рамзан Кадиров.
Він написав, що дрон збили, а чотири бійці караулу зазнали легких поранень.
«БПЛА, що здетонував у повітрі, пошкодив покрівлю і вибив скло. Фрагменти, що впали, спричинили невелику пожежу, яку швидко загасили. Якихось серйозних пошкоджень будівля не зазнала», – вказано у дописі.
Кадиров звинувачує в атаці українську владу. В Україні нічну атаку БПЛА не коментували.
Вночі російські телеграм-канали заявляли про вибух у столиці Чечні Грозному. Також місцеві медіа писали про вибухи у Курську.
У Міноборони РФ повідомили, що протягом ночі над Чечнею збили один БПЛА, а загалом було знищено 16 дронів (4 – над Курською областю, 3 – над Північною Осетією, 8 – над Кримом).
Російське військове відомство 11 грудня підтвердило український удар по місту Таганрог у Ростовській області. За даними міністерства оборони РФ, Збройні сили України використали шість американських балістичних ракет ATACMS по військовому аеродрому.