У Польщі вже не вперше стаються диверсії на залізниці, яка переправляє допомогу для України. Скільки вже було диверсій та чи знайшли винних – Геополітика
У Польщі підтвердили диверсії на залізничній лінії Варшава – Люблін, де стався вибух, пошкодивши колії, що вплинуло на постачання допомоги Україні.
До розслідування залучено силовиків і міністерства, вже затримано деяких підозрюваних, а також зафіксовано інші інциденти на цій лінії, включаючи пошкодження електромережі та металевих затискачів. У Польщі підтвердили факт диверсій на залізниці у районі Гарволін, де здетонував вибуховий пристрій на лінії Варшава – Люблін. Уряд залучив силовиків та профільні міністерства, щоб встановити виконавців та замовників атаки.
Це вже не перший інцидент на цьому маршруті. Про це повідомляє Rzeczpospolita, пише 24 Канал.Що відомо про диверсії на залізничних коліях у Польщі?
У Польщі стався акт саботажу на залізничній колії Варшава – Люблін, яку використовують для постачання допомоги Україні. Відомо, що це вже не перший такий інцидент.
У виданні зазначається, що 3 січня 2024 року на польських залізницях вже фіксували диверсії іноземних спецслужб. За даними уряду, тоді було затримано 55 осіб – декількох засуджено, а багатьох вислано. Ці випадки показали, що залізнична інфраструктура може стати об’єктом навмисного руйнування, тож польські служби забезпечують постійний контроль та реагування.
Міністр-координатор спецслужб Томаш Семоняк повідомив, що до розслідування цих диверсій залучені найкращі офіцери та експерти, щоб виявити виконавців диверсій та замовників. Він підкреслив, що безпека залізниці – пріоритет для всіх держструктур.
Ми забезпечимо, щоб винуватців та замовників нападу було притягнуто до відповідальності в Польщі,
– заявив він.
В Міністерстві внутрішніх справ та адміністрації Польщі в понеділок, 17 листопада, повідомили, що цього тижня сталися ще два акти саботажу: один підтверджений – у місті Міка, а другий ще перевіряють. Міністр Кервінський зазначив, що вибуховий пристрій пошкодив залізничні колії, а експерти підтвердили це без сумніву.
Вчора, близько 7:30 ранку, поїзд зупинився на залізничній колії, оскільки в колії помітили дірку,
– зазначив міністр.
Прем’єр Польщі Дональд Туск заявив, що до саботажу на залізниці причетні двоє українців, які діяли в інтересах російських спецслужб. Відомо, що підозрювані прибули до Польщі з Білорусі та після виконання „роботи“ втекли, однак їхні імена наразі не розголошуються.
Крім того, 16 листопада близько 21:30 було підтверджено ще два інші інциденти на тій самій залізничній лінії. В одному випадку пошкоджено лінію електропередач, а трохи далі – металевий затискач на коліях, який був перерізаний поїздами, які проїжджали повз.
Поліція отримала перше повідомлення від мешканців Гарволінського повіту про гучний вибух 15 листопада близько 22:00. Патруль не виявив нічого підозрілого через темряву, тому роботи відновилися лише вранці наступного дня.
Інформація про деталі інцидентів буде оприлюднена після завершення перевірки.Які деталі підриву колії Варшава – Люблін?
Міністр внутрішніх справ Польщі Марцін Кервінський заявив, що у селищі Міка, приблизно за 70 кілометрів від Варшави сталась диверсія з використанням вибухового пристрою.
Саботаж відбувся на колії №7 Варшава – Люблін, але завдяки уважності чергових і машиністів вдалося запобігти аварії.
Наразі колія функціонує, однак триває ремонт біля Пулав і Дембліна.
Вдалось встановити, що вибухівку на коліях могли активувати дистанційно, керуючи із мобільних телефонів.

Дональд Туск назвав причетних до диверсії на залізниці у Польщі 16 листопада.
У Польщі заявили про причетність громадян України до диверсії на залізниці. Водночас сліди атаки вказують на причетність до цього російських спецслужб.
Про це повідомляє onet.pl.Туск назвав причетних до диверсії
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск після термінового засідання урядового Комітету з питань нацбезпеки заявив, що до двох диверсій на залізничній інфраструктурі причетні громадяни України, які „тривалий час співпрацювали з російськими спецслужбами“.
За його словами, встановлено особи двох підозрюваних. Один з них громадянин України, засуджений у Львові за диверсії, а другий — мешканець Донбасу, який прибув до Польщі з білоруського боку напередодні атак. Після підривів вони втекли назад до Білорусі.
Віцепрем’єр та міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш запевнив, що всі наявні дані вказують на причетність Росії.
За його словами, це — частина широкої гібридної кампанії, що охоплює кібератаки, підпали, спроби дестабілізації та удари по критичній інфраструктурі по всій Європі. Він наголосив, що мета — залякати суспільство та посіяти розбрат усередині країн і між союзниками.
„Лише коли злочинців спіймають, ми матимемо абсолютну впевненість, але, аналізуючи всі події, що відбуваються в Польщі та Європі, всі сліди ведуть на схід до Росії. Це частина гібридної війни, яку вони ведуть проти НАТО, проти Європи, проти нас — щоб сіяти заворушення, сіяти страх“, — сказав Косіняк-Камиш.Диверсія на залізниці у Польщі — що відомо
Підрив на польській залізниці стався вранці 16 листопада. Машиніст поїзда виявив пошкоджену ділянку колії неподалік станції PKP Mika в районі Жичина, Гарволінського повіту Мазовецького воєводства.
Інцидент трапився на важливій залізничній магістралі, що сполучає Варшаву з прикордонним переходом Дорогуськ та слугує ключовим маршрутом для поїздів у напрямку Любліна, Хелма та далі — до України.
Польські спецслужби виявили, що вибухівку привели в дію дистанційно за допомогою мобільного телефону, а SIM-карти були куплені за документами конкретної особи, хоча вона не обов’язково є виконавцем.

Канцлер Німеччини Мерц розповів, що попросив президента України Зеленського зупинити виїзд молодих українців до Німеччини. Прохання Мерца можна зрозуміти, вважає Дірк Еммеріх.
Фрідріх Мерц (Friedrich Merz) сказав це радше мимохідь. Виступаючи на економічній конференції в Берліні, канцлер Німеччини раптово згадав про телефонну розмову з президентом України Володимиром Зеленським. Це було на тлі різкого збільшення кількості українських чоловіків у віці від 18 до 22 років, які прибувають до Німеччини з вересня. „Я попросив його (Зеленського. – Ред.) подбати про те, щоб ці молоді люди залишалися в країні, тому що вони потрібні там, а не в Німеччині“, – заявив Мерц.Чому прохання Мерца до Зеленського можна зрозуміти
Фраза пролунала як образа союзника. Але чи дійсно це так? Відповісти на це запитання непросто. Більшість людей, з якими я спілкувався з цього приводу останніми днями, вважають прохання німецького канцлера зрозумілим. Не може бути так, щоб Німеччина підтримувала Київ у військовому та фінансовому сенсі, одночасно приймаючи молодих українців, які з 25 років можуть бути призвані до лав української армії.
Те, що відбувається, також пов’язано з німецькими внутрішньополітичними дебатами. У ФРН останніми тижнями точилися часом досить запеклі суперечки про те, чи слід, з огляду на загрозу з боку Росії, знову запроваджувати загальний військовий обов’язок, дія якого призупинена з 2011 року. Уряд Мерца зіштовхнувся тут із сильним опором. Обидва факти погано поєднуються між собою: з одного боку, знову запроваджувати загальний військовий обов’язок у Німеччині, з іншого – надавати молодим чоловікам з України можливість ухилитися від служби в армії своєї країни.
У Володимира Зеленського, безсумнівно, був зовсім інший задум. До серпня в Україні діяла повна заборона на виїзд за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років. У серпні український президент вирішив, що молодим людям, які не досягли 22 років, буде дозволено це робити. Зеленський хотів цим кроком домогтися того, щоб вони завершили освіту в Україні і встановили більш тісний зв’язок з батьківщиною, а не залишали країну вже в 17 років, намагаючись виїхати за рік до повноліття.
Поки що задум Зеленського успіху не має. У вересні та жовтні майже 100 000 молодих українців залишили країну. Багато з них прибули до Німеччини.Чи варто було Мерцу оприлюднювати зміст розмови із Зеленським
У цьому сенсі, так, прохання Мерца до Зеленського зрозуміле і правильне. Але чи справді йому потрібно було оприлюднити зміст їхньої телефонної розмови саме зараз? Для України настали важкі часи: місто Покровськ, за яке вже більше року точаться важкі бої, перебуває під загрозою падіння. Після масових атак на енергетичну інфраструктуру країна має пережити сувору зиму. Крім того, сам Зеленський перебуває під вогнем критики через нещодавній корупційний скандал.
І Мерц, розповівши про їхню телефонну розмову, навряд чи зміцнив позиції українського президента. До того ж у самій Німеччині ліва опозиція звинувачує канцлера в цинічній поведінці: він відправляє українських чоловіків туди, де вони потрібні – в зону бойових дій, – і одночасно погрожує урізати виплачувану українцям у ФРН допомогу. „Відмова від військової служби з міркувань совісті – це право людини“, – наголошує Клара Бюнґер (Clara Bünger), експертка Лівої партії з питань політики щодо біженців.
У подібних висловлюваннях, однак, багато емоційної риторики. Адже йдеться про депортацію громадян України з ФРН. Юридично це неможливо поки вони мають статус осіб, які перебувають під тимчасовим захистом, який ЄС щойно продовжив до березня 2027 року. За допомогою запланованого скорочення їм соціальних виплат – шляхом переходу від „бюргергельд“ (563 євро на місяць) до виплати для шукачів притулку (441 євро) – Мерц хоче підвищити стимули до працевлаштування українських біженців. Рівень зайнятості серед них у Німеччині зараз становить близько 50 відсотків, в інших країнах ЄС цей показник значно вищий.
Зрозуміло, канцлер добре пам’ятає, що неодноразово обіцяв виборцям обмежити міграцію. Обіцянка насамперед стосувалася нелегальної міграції, але не тільки цього. Тож останні заяви глави німецького уряду мають, серед іншого, і свої глибокі внутрішньополітичні причини.
Повертаючись до українців віком від 18 до 22 років і питання про те, чи образив Фрідріх Мерц своєю заявою Володимира Зеленського або Україну – ні, не образив. Зеленському потрібні молоді українці, і він повинен зробити все можливе, щоб вони залишилися в країні. Як для її відновлення після закінчення війни, так і в якості солдатів, щоб Київ міг продовжувати протистояти російській агресії. Звучить жорстоко, але така сувора реальність.
Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції та Deutsche Welle загалом.